Відмити президента: як влада виправдовує видворення Саакашвілі

0














Викинувши з країни опонента президента, Адміністрація Порошенко намагається виглядати красиво, просуваючи темники, як правильно реагувати на цю подію

Всього через кілька годин після того, як літак, що належить офшорній компанії Петра Порошенка, доставив затриманого у Києві Михайла Саакашвілі до Варшави, ідеологи Банкової вже окреслили позицію АП.

У інформпростір було вкинуто кілька меседжів: це не депортація, а реадмісія, президент не повинен коментувати ситуацію, все було по закону і максимально гуманно. А якщо Саакашвілі надумає повернутися в Україну, то буде екстрадований до Грузії, де його засудили на три роки в’язниці.

UA1 проаналізував аргументи Адміністрації Порошенка про гуманність і законність видворення Михайла з країни і знайшов там занадто багато слабких місць, аби вважати їх правдою.

Депортація, екстрадиція і реадмісія: що це було?

До видворення Саакашвілі з України влада готувалася фактично з моменту позбавлення його українського громадянства. Цьому процесу передували кілька рішень судів.

У вересні 2017-го Мостицький суд Львівської області визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. У січні 2018 року Окружний адмінінсуд Києва відмовив йому в позові до Міграційної служби у визнанні його біженцем, а 6 лютого повторно відмовив в цьому позові.

Про гарячкові пошуки в Адміністрації президента надійного і швидкого способу позбутися занадто активного опонента Порошенка опосередковано свідчить останнє інтерв’ю генпрокурора Юрія Луценка.

Він згадав кілька варіантів, які розглядала ГПУ: добровільне видворення в Нідерланди, з якими, за словами Луценка, була попередня домовленість, і примусове видворення в Польщу. Також розглядався варіант екстрадиції до Грузії.

Варіант з добровільним від’їздом Саакашвілі з України відпадав, оскільки політик неодноразово заявляв, що добровільно нікуди виїжджати не збирається.

Депортація (тобто висилка як покарання) і екстрадиція (передача іншій державі для притягнення до кримінальної відповідальності) за запитом прокуратури Грузії зайняли б занадто багато часу, оскільки потребували б рішення українського суду.

Адвокати Саакашвілі це рішення взялися б оскаржувати, і судовий процес затягнувся б ще, щонайменше, на кілька місяців, а час не чекав.

Тому єдиним формулюванням, з яким Михайла можна було б максимально швидко видворити з країни, стала реадмісія – повернення людини без громадянства в країну, з якої вона прибула до України.

Тож 12 лютого силовики затримали Саакашвілі у ресторані «Сулугуні» поруч з урядовим кварталом, і через годину він вже летів чартерним рейсом Київ-Варшава. За усталеною за час правління Порошенка традицією затримання відбулося в той момент, коли президента не було в країні.

Всю цю блискавичну операцію в МВС офіційно прокоментували так: «Військовослужбовці Держприкордонслужби спільно з представниками Державної міграційної служби та іншими правоохоронними органами відпрацювали окремі місця концентрації незаконних мігрантів. При проведенні узгоджених міжвідомчих відпрацювань, в одному із закладів громадського харчування, правоохоронці виявили особу без громадянства Саакашвілі М.Н.».

У коментарі міністерства значиться, що Саакашвілі «перебував на території України незаконно, а тому, з дотриманням усіх юридичних формальностей його повернули в країну, звідки він прибув».

Водночас, Держміграційна служба у своєму офіційному коментарі відзвітувала про блискуче проведену операцію військовослужбовців Держприкордонслужби спільно з представниками Міграційної служби та Національної поліції. І так само підтвердила тезу про повну законність та дотримання юридичних формальностей. Але кілька фактів свідчать про зворотне.

Незручне становище

Складно судити, наскільки під формулювання «з дотриманням всіх юридичних формальностей» потрапляють кадри відео затримання Саакашвілі, на яких силовики, скрутивши Михайлу руки і схопивши за волосся, тягнуть його коридором ресторану «Сулугуні». Але один «залізний» факт точно не вписується в теорію законності його видворення з країни.

Справа в тому, що стосовно екс-голови Одеської області відкрито кримінальне провадження за замах на злочин (ч.1 ст.15 ККУ), а також злочин, скоєний групою осіб за попередньою змовою (ч.2 ст.28 ККУ) та сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їхньої злочинної діяльності (ч.2 ст.256 ККУ).

Це все про міфічні гроші Курченка, який нібито виділив велику суму оточенню Саакашвілі для організації державного перевороту.

За інформацією прес-секретаря ГПУ Лариси Сарган, це провадження досі не закрите. Більш того, прокурори нібито не знали про операцію Держприкордонслужби щодо видворення Саакашвілі з України.

Формально підозрювану у таких жахливих злочинах людину за жодних обставин не можна випускати з країни, щоб вона не втекла від правосуддя. Однак його садять у президентський літак і відправляють за кордон.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий