Мураєв і Лінчевський не підуть. А ми, українське бидло, знову промовчимо — Глузман

2

Мерзенність від Мураєва – зовсім не з необережності. Мабуть, сказав про Сенцове те, що думав. Сенцов – у далекому російському таборі, а Мураєв – в благополучному Києві, багатий і красномовний.

Я не знайомий ні з Мураевым, ні з Линчевским. Хоча і знаю, що кожному з них досить багато. Вони – публічні люди, говорять часто і різне. Днями обидва окремо один від одного виголосили мерзенність.

Про це сьогодні пише в ФБ український психіатр, дисидент і колишній політв’язень Семен Глузман.

Мерзенність від Мураєва – зовсім не з необережності. Мабуть, сказав про Сенцове те, що думав. Сенцов – у далекому російському таборі, а Мураєв – в благополучному Києві, багатий і красномовний. Він, господар телевізійного каналу, не соромиться часто виступати там в якості незалежного експерта. Цей канал намагаюся не дивитися. З різних причин, не тільки з-за незалежного експерта Мураєва.

Дізнавшись про сентенції Мураєва про Сенцове, згадав себе. У 1980 році в радянських «Известиях» мене визначили як запеклого злочинця. Голова сибірського колгоспу «Більшовик», де я відбував заслання, подарував мені примірник газети, іронічно і добродушно зауваживши: «Так, не дуже ти схожий на злочинця…».

Оставить комментарий